Професія перекладача

Але просто читання та перегляд фільмів без спілкування та спроб використовувати нову лексику  - це пасивний шлях вивчення мови і постає питання актуалізації отриманих знань. Звісно, спілкування в реальному житті з носієм мови зараз можливе, і добрий шанс вдосконалити мовленнєві навички - відвідувати дискуссійні клуби, які ведуть носії мови. Головне, що там можна не боятися зробити помилку і розпочати говорити. Якщо таких клубів не має, то на допомогу приходять сучасні технології - соцмережі з режимом відеоконференцій. Зараз безкоштовний режим відеоконфренцій можливий завдяки чату Google Hangout, і трансляція може бути записана на каналі користувача на youtube.com. В подальшому можна користуватися цимим записами для самоаналізу з опанування іноземною мовою. Але питання навчанню перекладу залишається відкритим. Мовою можна оволодіти, але який секрет успіху для перекладача-початківця? Перекладом можна займатися вже під час читання художньої літератури, але треба звернути...

Тоді виникає питання: якщо усе, про що йшлося, має місце, тоді  як навчитися на перекладача? Відповідь на це питання проста: треба  опановувати іноземну мову і переклад у різних галузях з цієї мови одночасно, бо будь-який вид перекладу - це іднивідуальне мовне явище. Звісно опанування іноземної мови необхідно - це перша і важлива складова навчання перекладача, і без неї нікуди не подітися. Але тут є пастка, у яку потрапляє більшість студентів. Вони або слідують вимогам програми, або, занадо упевнившись в своїх силах, зупиняються на першому етапі і вдають, що вже усе знають.  Єдиний рецепт, який існує при опануванні будь-якою іноземною мовою, не тільки досягнути тих результатів, які пропонують навчальні програми, а й перевищити їх. Для цього треба не тільки виконувати навчальний план і навчитися здавати усе в окреслені терміни (а для перекладача дотримуватися термінів - це складова професійної етики), але дуже багато робити самостіно. До речі, чи знає студент...

- перекладач має бути самовпевниним у своїх знаннях. Ще в античні часи Сократ висловив думку, яка є викликом до цього твреждення: "Я знаю, що я нічого не знаю". Так могла сказати про себе тільки мудра людина, якій властивий не тільки досвід життя, на який можна спертися, але й сумніви. Існує дві крайнощі у перекладацькій праці і обидві є сестрами невігластва. Перша - це самовпевненість у своїх знанннях. Дуже добре коли, є вагоме підгрунття, однак самі по собі без використання знання нічого не варті, бо коли вони обмежені однією чи двома галузями, або не оновлюються протягом певного часу, вони знецінюються і не відповідають вимогам сьогодення. І тому такий перекладач преречений на ганьбу. Друга крайнощ  полягає у страху та постійних сумнівах зробити полмилку, або дати неточний переклад. У пошуках рішення задачі перекладач може не звернути увагу на ідею, яка є єдиною вірною для виконання поточного завдання. перезавантажуючи себе купою варіантів він втрачає перл у купі гною. ...

Існує декілька поширених міфів про працю перекладача:  - перекладач володіє іноземними мовами і цього достатнью, щоб зробити якісний переклад. Нажаль, це з галузі фантастики. По-перше, перекладач мусить не тільки добре володіти мовою оригіналу, але й мовою перекладу, щоб виразити думку та здійснити обмін інформацією. По-друге, одного володіння мовами не достатнью, бо інсує так званий галузевий переклад, у якому є своя власна термінологія та описи технічних процесів, і дуже часто без знання та уяви про ті чи інші явища робота перекладача зводиться нанівець. - технічний перекладач має бути експертом тільки в одній галузі, щоб зробити адекватний переклад. Це твердження має  сенс, але тільки до певного моменту. У сучасному світі знання швидко змінюються і виникають нові, суміжні галузі, які потребують перекладацької роботи. До того ж, не будемо забувати про зростаючу інтерактивність та мобільність перекладча. Наприклад, людина увесь час перекладала тексти пр...

Навички «Про що найчастіше забувають ті, хто бажає податися у перекладачі, – слід добре володіти не тільки іноземною, а найперше рідною мовою. На жаль, наразі це стає рідкістю. Навіть під час університетського перекладацького навчання викладачі недостатньо приділяють цьому увагу, у програмах додаткових годин для вивчення рідної мови не передбачено. Професія перекладача – це не просто знання декількох мов, а вміння встановлювати між ними зв’язок, велика загальна ерудиція, а для усного перекладача – ще й певні навички ораторського мистецтва. Навчатися перекладу слід там, де всьому вище переліченому навчають. Якщо ж ні – то навчатися самому. Свій перший письмовий переклад я зробила в 16 років, ще до початку навчання в університеті. Як зараз пам’ятаю, то був бізнес-план, який треба було перекласти з російської на англійську. Сиділа з величезним словником Мюллера на колінах і перекладала. А перший усний переклад був на початку третього курсу, бізнес-переговори в компанії, що займалася ...